- Зросли зарплати, закупили якісне медичне обладнання, налагодили імунопрофілактику населення проти туберкульозу.
-
Реальні зміни в галузі медицини керівництво МОЗ розпочало ще минулого року. Таким чином на теренах нашого краю утворилися три комунальні некомерційні підприємства, які уклали угоди з Національною агенцією охорони здоров’я та надають населенню первинну медико-санітарну допомогу. Це Конятинське та Усть-Путильське КНП, що функціонують у межах ОТГ. А також КНП «Путильський ЦПМСД», котрий охоплює Селятинську ОТГ та район. Кожна структура має свого керівника та веде окрему й незалежну фінансово-господарську діяльність.
-
Головний лікар комунального некомерційного підприємства «Путильський Центр первинної медико-санітарної допомоги» Світлана Пилипко констатує, що очолювана нею установа об’єднує амбулаторії у Селятині, Розтоках та Путилі, де працюють 11 сімейних лікарів, які покликані обслуговувати 19 тисяч жителів. Про досягнення та «білі плями» реформування лікар відверто ділиться в інтерв’ю з читачами «Карпат».
- – Що означає зміна назви установи на Комунальне некомерційне підприємство «Путильський Центр ПМСД»? Які перспективи відкрилися перед медичними установами первинного рівня?
– Минулого року були три хвилі укладання договорів з Національною агенцією охорони здоров’я. Наш заклад увійшов у другу хвилю і вже з вересня розпочав працювати у новому форматі, ставши комунальним некомерційним підприємством. Ми побоювалися такого стрімкого старту та вже маємо перші результати. Йдеться про запуск нової системи фінансування, електронної системи охорони здоров’я та підписання декларацій пацієнтів із сімейними лікарями. Як результат – гроші все ж пішли за пацієнтом, а галузь почала поступово модернізовуватися.
Із січня нас напряму фінансує Національна служба охорони здоров’я. Сюди подаємо звітність про зроблене, кількість укладених договорів між пацієнтом та лікарем, що і формує нашу фінансову спроможність.
Укладання електронних декларацій передбачало наявність комп’ютерів. За сприяння народного депутата України Івана Рибака було виділено 198 тис грн. І вже наприкінці 2018 року ми закупили 11 комплектів сертифікованої комп’ютерної техніки. Це ноутбуки і принтери, які розподілили між сімейними лікарями в Розтоках та Путилі.
Лікар Селятинської амбулаторії отримав комп’ютерну техніку майже одразу. Адже громада переймається медичною реформою і без вагань виділила 20 тис грн. та закупила необхідний офісний інвентар. Також наприкінці року Селятинська ОТГ із бюджету спрямувала 240 тис грн. на оплату праці фахівцям галузі, адже медичної субвенції на ці потреби не вистачало.
- – Яким чином «гроші пішли за пацієнтом»?
– Кожна декларація коштує грошей. Ми щомісяця отримуємо звіт із Національної служби здоров’я України (НСЗУ) та отримуємо відповідну суму грошей, яка і залежить від кількості декларацій. За послуги лікаря держава сплачує по 350 грн. за особу. За дітей і людей похилого віку – більше.
- – А як Центр розпоряджається коштами?
– Найперше гроші розподіляємо на зарплату лікарям та іншим працівникам. Решту суми витрачаємо на удосконалення матеріально-технічної бази, згідно табеля оснащення. Адже відомо, що Путильська амбулаторія була створена у результаті відокремлення від Путильської ЦРЛ і ніякого оснащення не мала.
Уже в грудні за рахунок коштів НСЗУ та медичної субвенції закупили медичне обладнання. Два електрокардіографи, два глюкометри, 11 пульсоксиметрів, ваги електронні дитячі, ростомір вартістю майже 107 тис грн. Також обладнали кабінет щеплення – придбали новий холодильник, пеленальний столик та інші необхідні речі для проведення огляду малюка першого року життя. Незабаром купимо кожному лікарю сумку-укладку для викликів.
У кінці року також закупили медикаменти для надання невідкладної допомоги всім лікувальним закладам. ФАПам виділили по 1 тис грн., Путильській амбулаторії – 10 тис грн., а Селятинській і Розтоківській амбулаторіям по 2,5 тис грн.
Щонайважливіше – за кошти НСЗУ придбали туберкулін. Цей вид діагностики на Путильщині не проводився протягом чотирьох років у зв’язку з відсутністю коштів, які мали виділяти місцеві бюджети.
Гостро стоїть транспортне питання. Старенький ВАЗ-2107 ненадійний для дальніх відстаней. Бо 2-3 рази в місяць їдемо по вакцини до Чернівців. Іноді наймаємо транспорт. Я подала заявки на участь в усіх державних програмах по забезпеченню транспортом медзакладів. Також розраховуємо й на власні сили.
- – Можна припустити, що зарплата лікаря зросла?
– Зарплата сімейних лікарів змінилася лише із січня. Вона вираховується за формулою, котра включає ставку лікаря, стаж, категорію та доплату, яка щомісяця змінюється в залежності від кількості підписаних декларацій.
– Отже, медицина на селі стала доступнішою, а лікарям стало легше працювати?
– Звісно, є перші позитивні кроки. Але ще є над чим працювати. Потрібне обладнання та сучасне приміщення амбулаторії, де будуть зручні кабінети та палати денного стаціонару.
Держава виділила кошти на будівництво і цим правом уже скористалися в Кельменцях і Глибокій та інших районах області. У нас вирішується питання відведення земельної ділянки під зведення споруди. Цим відає голова РДА Микола Савчук, який і підписав гарантійний лист про співфінансування у розмірі 10 % за рахунок місцевого бюджету.
– Люди розпитують про безкоштовну діагностику і лабораторні дослідження. Наскільки це реально для жителів нашого краю?
– У процесі реформування передбачено закупівлю лабораторних аналізаторів для сімейних лікарів. Ці прилади не потребують дипломованого лаборанта. Варто лише мати зразки крові чи сечі.
Гематологічний аналізатор вартує 198 тис грн., а аналізатор сечі – 27-50 тис грн. Тут знову заручилися підтримкою Івана Рибака. Частину коштів вже маємо, а в березні отримаємо решту суми. Тоді й закупимо це обладнання. Дослідження будуть безкоштовними для тих, хто заключив угоди з лікарями.
УЗД-діагностика належить до вторинного рівня й охоплена другою хвилею медичної реформи. В процесі все буде роз’яснено.
– Тобто, хто не підпише угоди з лікарями, не зможе розраховувати на безкоштовну медицину взагалі?
– Кожен має встигнути заключити угоди з сімейними лікарями до 1 квітня. 12 тис декларацій вже підписано. Є в нас і лідери. Сімейний лікар Тетяна Іванівна Терен має 2000 пацієнтів – це максимальна кількість, хоча рекомендовано 1800 осіб.
- Вибір сімейного лікаря залежить від пацієнта, незалежно від прописки та місця проживання.
- Якщо людина не заключить договір на обслуговування з сімейним лікарем, то буде мати право лише на безкоштовну невідкладну допомогу та виклик екстреної медичної допомоги при потребі.
- – Чи надійна електронна система реєстрації пацієнтів і які її переваги?
– Нас обслуговує система ХЕЛСІ, де вся інформація є конфіденційною та надійно захищеною. Навіть ми, лікарі, не бачимо, скажімо, паспортних даних.
Також у цій електронній системі ми будемо виписувати електронні рецепти за програмою «Доступні ліки» та вести амбулаторну карту кожного пацієнта. Незабаром паперові носії стануть не потрібними.
- – Чи можна розірвати угоду зі своїм лікарем і заключити з іншим спеціалістом.
– Так. Людина вільно обирає свого сімейного лікаря. Процедура переоформлення займає 5-7 хвилин. Потрібно мати паспорт, код і телефон.
- – Чи виконується програма «Доступні ліки»?
– Програма «Доступні ліки» забезпечує медикаментами всі категорії людей незалежно від рівня забезпеченості. Ліки поділяються на підгрупи по захворюваннях – бронхіальна астма, цукровий діабет, серцево-судинні хвороби. Обіцяють включити до списку і дерматологічні препарати.
Є тут і недоліки, бо перелік препаратів чималий, але часто не підходить людям адже у списку відсутні ін’єкційні засоби. Серед плюсів те, що «Доступні ліки» частково, а деякі препарати у повному обсязі відшкодовуються державою. Нині на 3 місяці ми отримали 146 тис грн. Ці ліки на Путильщині можна придбати за рецептами лікарів лише в державній аптеці, бо лише вона згодилася на підписання цієї програми. З квітня «Доступні ліки» ми будемо виписувати в комп’ютерному режимі.
- – Чи є потреба реорганізовувати ФАПи в амбулаторії?
– Ми розробили перспективну програму «Медична спроможна мережа Путильщини». Адже у населених пунктах, де проживають понад 2 тисячі осіб, треба створювати амбулаторії. Це села Киселиці, Дихтинець, Сергії. Ми подали пакети документів керівництву ОДА на розгляд і ухвалення. Вже далі зможемо приступати до перетворень – спрямовувати сімейних лікарів на роботу в цих закладах, вносити зміни в ліцензії. Проте знову постане питання наявності приміщень для амбулаторій загальної практики сімейної медицини.
- – Що буде із ФАПами-довгобудами у селах Дихтинець, Гробище, Верхній Ялівець і Нижній Ялівець?
– Це питання обговорюється і на місцях, і в області. Але зараз реформатори надають перевагу новому будівництву замість капремонтів та реставрацій. Очільники району та громад можуть самотужки вкладати кошти у ці споруди за рахунок місцевих бюджетів.
Звісно, шкода, що немає сучасних умов для надання медичних послуг у віддалених куточках. Скажімо, у Ялівцях погані приміщення. Але тамтешні фельдшери справляються з обов’язками, часто навідуються до домівок пацієнтів. Та це не виправдання…
Ось такі реалії сьогодення. Я вкотре закликаю всіх людей підписати декларації з сімейними лікарями і мати право на безкоштовну допомогу. Цей крок дозволить нам покращувати умови праці в кожному куточку нашого гірського краю.
- Дякую за розмову.
Оксана ПОРОХ.
Повідомляє: Rayon.cv.ua Новини Путильщини