Лірична сповідь

Я – дочка гір, що наче диво,

 В них народилась і зросла,

Природа тут така красива,

Тут щастя доля принесла.

Я – дочка гір, я йду плаями,

Тут рай квітучих полонин,

Де бджоли носять мед роями,

 В краю зелених верховин.

Я – дочка гір, Карпат казкових,

Дзвінких співаючих джерел,

В цей дивосвіт вернусь я знову,

Де б не жила й була тепер.

Запрошують людей у гості,

Відвідати чудовий край.

Мої гуцули щиро й просто

Поділять з ними стежку в рай.

(2016)

   
Повідомляє: Rayon.cv.ua Новини Путильщини