Соціально вразливі категорії населення можуть за символічну плату підстригтися, поремонтувати одяг та взуття у Путильському територіальному центрі соціального обслуговування
У час низької платоспроможності людей надзвичайно важливою є ініціатива держави хоч якось допомогти у вирішенні побутових проблем людей. Вже рік у Путилі працюють соціальні майстерні з ремонту одягу, взуття та два роки діє пільгова перукарня.
Переконатися у затребуваності таких послуг не складно. Досить зайти в робочий час до територіального центру та краєм ока заглянути за двері цих кабінетів. Кожного привітно зустрінуть та допоможуть завдяки майстерності золотих рук.
Для охайності і доброго настрою
Перші двері відчиняю у перукарню. Зранку перукар Павліна Олексіївна Грицюк уже приймає поважних клієнтів. Найчастішими відвідувачами є пенсіонери та багатодітні сім’ї. Вони можуть суттєво зекономити на послугах, адже плата 22 грн – більш ніж наполовину менша, як у приватних перукарнях. Хоч тут немає сучасного комфорту та дорогого обладнання, зате є дещо цінніше. Це увага, розуміння, тепле спілкування, чого найбільше потребують люди старшого віку.
– Постійно приходимо на стрижку саме до Павліни Олексіївни, – кажуть відвідувачі. – Тут спокійно і затишно. Сама працівниця професіонал, а ще має позитивну енергетику, часто хочеться просто поспілкуватися, відкрити душу, і вона завжди підтримає розмову. А до приватних перукарів складно потрапити, треба записуватися наперед або довго чекати в черзі. В окремі приміщення годі й зайти через високі сходи. Тож добре, що держава організовує нам надання зручних і доступних послуг.
Павліна Олексіївна має понад 25 років досвіду роботи. Розповідає, що раніше працювала за фахом у ЗАТ «Путильчанка». Багато її нинішніх клієнтів добре знайомі з часів колишньої роботи. Хоч живе в Довгопіллі, та путильчани вже стали, як рідні. Іноді заходять до соціальної перукарні просто за добрим словом, бо знають, що знайдуть тут потрібну підтримку. До речі, підопічних терцентру перукар навідує вдома і підстригає безкоштовно. Жінка щиро зізнається, що робота в терцентрі їй до душі, тому виконує свою справу з любов’ю.
Дають нову силу зношеним черевикам
Не встигає сумувати на роботі майстер з ремонту взуття Василь Іванович Труфин. Має досить багато замовлень у зимовий період. Бачу, в його невеличкому кабінеті чекають на оновлення дитячі та дорослі чоботи. За ремонт взуття тут платять 25-35 грн (залежно від виду роботи). Це вдвічі дешевше за ринкову ціну. А підопічні терцентру користуються такими послугами безкоштовно. Для багатодітних та малозабезпечених сімей відчутна значна економія, адже за сезон доводиться ремонтувати не одну пару чобіт. Дивуюся, що Василь Іванович не відмовляється ремонтувати навіть, здавалось би, безнадійне взуття. На полиці чекають своєї черги черевики без підошов. Каже, що люди не хочуть викидати зручне взуття. Тож майстер допомагає, як може. Правда, поки що в майстерні немає спеціальної швейної машини, що коштує біля 12 тис. грн і дуже потрібна для роботи.
Десять разів відміряти…
Допомагають горянам економити соціальні послуги з дрібного ремонту одягу. Швачка Раїса Шая-Янкелівна Лейзерович розповідає, що часто пенсіонери просять відновити улюблені речі, які вже й не варто ремонтувати. Але не акцентує на цьому увагу, адже розуміє потреби кожного клієнта. Соціальна ціна послуг дозволяє відвідувачам звертатися за потреби до майстерні без відчутного збитку для сімейного бюджету.
Серед речей, з якими має працювати майстриня, помічаю багато таких, які вийшли з моди. Справді, не всі можуть дозволити собі купити нову річ за 300-500 грн. Тож віддають 30-50 грн за ремонт і чекають кращого часу для поповнення гардеробу. Раїса Шая-Янкелівна старанно виконує свою роботу, що пов’язана з фізичною працею та вмілим спілкуванням із людьми.
– Важливо правильно зрозуміти кожну людину і зробити так, як вона хоче, щоб клієнти були задоволені. Тут згоджується приказка, що краще десять разів відміряти й один відрізати, – каже майстриня. Труднощів у непростій справі вона не бачить, адже має біля 20 років досвіду та любить свою професію.
Потрібні речі – у подарунок
При майстерні з дрібного ремонту одягу діє пункт прийому й розподілу гуманітарної допомоги.
Як каже директор Путильського територіального центру соціального обслуговування населення Іван Вадимович Бордіженко, полиці тут час від часу поповнюються завдяки співпраці з Чернівецькою благодійною організацією «Гільфа». Одяг та взуття, яке надають благодійники, в Путилі сортують та розподіляють між селами. До слова, свою частку допомоги можуть внести й жителі Путильщини. Якщо є непотрібні речі у доброму стані, їх приносять в терцентр, де вони обов’язково знайдуть вдячного адресата.
Отож, малозабезпечені, багатодітні, пенсіонери, інваліди, вразливі верстви населення можуть сміливо звертатися в терцентр по потрібну допомогу. Завдання держави, як і кожного громадянина, не залишати ближніх у скруті, а подавати за можливості руку допомоги. Нехай ці незначні прояви добра не міліють й надалі знаходять належну підтримку з боку державної та місцевої влади.
Любов МАРШАВКА.
Повідомляє: Rayon.cv.ua Новини Путильщини