Час – Літочислення – Щастя!

Я не можу повернути минуле і не знаю чи буде у мене – завтра, та у мене є – Сьогодні! Зараз! – Мій час! І в цій миті я роблю все, що в моїх силах. Це джерело моєї НАСОЛОДИ. Я – Є в цьому часі. Це енергетична наснага мого тіла і мого Розуму. Моя Сила – мій Час!

Не знаю чи може Бог міняти минуле. Та факт – Людині – це не дано! І я визнаю: сьогодення – підсумок минулого і старт для майбутнього!Сьогодні закінчується день вчорашній, сьогодні починається день завтрашній! Часу на зло НЕМА! Злочин – Час марнувати! І конче розуміти, що таке наповнення Часу?

Шанувати Життя – це шанувати Час!

Наш календар «від Різдва Христового» геть юний! Існує казка, що  Діонісій Малий (скіф, тобто українець) зробив розрахунки для встановлення християнського свята Пасхи… Віримо!  Діонісій, дійсно, робив розрахунки. Його розрахунки мають чітку математичну основу і цифри які він використовував не випадкові. До них Людство, зокрема, скіфи-українці дійшли або досвідом, або отримали від когось ці знання. Що саме зробив Діонісій?

Перемножив 28 на 19. Через кожні 28 років числа місяців припадають на ті ж самі дні тижня. Через кожні 19 років повторюються фази місяця. Вони припадають на ті ж самі числа місяця. Це явище називають – «Коло Місяця».

Результат множення = 532. Було сказано, що 532 роки тому у час весняного рівнодення (а саме час весняного рівнодення є святом сравжнього Великодня, з цього часу починає рости день) було затемнення Сонця (це 20-21 березня). Яке відношення має затемнення Сонця до Пасхи, важко сказати, та й чи було затемнення?.. І хто засвідчить, що Ісус у цей день воскрес, якщо ніхто не може підтвердити існування такої історичної особи? Зрештою, у цей день чомусь воскресла ціла компанія месій: і Тор, і Дат, і Гезій, і Крішна… Ісусів було багато. Кожен народ мав свого. Та ми не про це, а про Час!

Зробив Діонісій  розрахунки і про них забули. Аж у VІІІ столітті на ці розрахунки натрапив англійський монах.  Перша згадка про Різдво Христове датується 742-им роком. Як пов`язується в одне Пасха і Різдво Христове (весна і зима) у цих розрахунках календаря –  не збагнути! Хіба посміхнутися! Та аж у ХV сторіччі, зауважте, аж у ХV сторіччі, на папських документах з`явилися дві дати: від «Сотворення Світу» і від «Різдва Христового».

У  1699 році Петро І наказав змінити літочислення у Московії та захоплених нею територіях. У нас тоді був – 7208 рік від «Сотворення Світу», а став 1699 від «Різдва Христового». І головне, що це Різдво немає нічого спільного з часом весняного рівнодення, бо те ж Різдво (відкиньте слово «Христове»)  просто, Різдво! – початок нового кола Землі навколо Сонця. Воно має пряму астрономічну прив’язку як і всі розрахунки Діонісія, і прив’язане до зимового сонцестояння.

Великдень, Різдво, Купайла, Осінній Світовид (свято Короваю чи Врожаю, яке святкувати мали би у час осіннього рівнодення 22-23 вересня) – все це прадавні українські, а загалом і загальнолюдські свята, які з`явилися задовго до помазеництва (християнства) і не мають нічого з ним спільного. Та у нашій свідомості, за кілька століть, німо засіла думка – що наше літочислення таким було завжди – СТЕРЕОТИП  який нами керує!

І хтось дуже прикрий з сарказмом промовляє: «Ох! Знали би люди, як ними вправно керують гельмінти, стереотипи і негідники у владі! Як вони крадуть наш Час, а з ним і нашу можливість бути щасливими!..».

Якось у хрестоматії з фізичної географії  прочитала: «Час іде із сходу на захід. І коли на острові Ратманова настав новий день, то на острові Крузенштерна ще панує учорашній день.» Цей хід Часу нам дарує рух планети навколо Сонця.

Ви пробували пояснити трирічній дитині, що таке Час? У  словнику написано: «форма об`єктивного існування матерії, яка виявляється у тривалості буття. Тривалість існування явищ і предметів… міра… відрізок часу…».  Наче все правильно. Та  що з цього зрозуміє дитина?.. І що дійсно правильно?..

Для земного життя Людини, яке виражене матерією людського тіла – це, дійсно, відрізок. Ми вийшли з миті енергії і повернемось у мить енергії. Але час, який  вимірюємо годинником… як  сказати простіше?..

Намалюйте коло. Покладіть по центру оранжеву кульку – Сонце, а на лінії кола  сердечко  і скажіть дитині – це наша планета, а лінія  – стежечка, по якій Земля іде навколо Сонечка. І коли Сонечко прийде до того самого місця,  звідки вийшло, – на планеті збіжать весна, літо, зима, осінь… – промайне  рік.

Планета, як і маля – непосидюча, вертлява, любить крутитися навколо себе і йти вперед.  Земля так само крутиться навкруг своєї осі, і коли вона зробить один оберт  – пройде один день і ніч,  –  доба. Її  показує годинник, в якому стрілки також ідуть по колу і лічать години, хвилини, секунди.

            Час –  закономірний і безперервний рух!

Ми постійно ідемо по колу. Ми не йдемо до краю прірви.  Прірву ми копаємо собі самі своєю безвольністю, байдужістю, зарозумілістю, рабством… Природа і ми з нею у Часі, як рибки у річці.  А потрапиш на сушу – загинеш. «Як рибки у річці…», та разом з цим, дуже важливо розуміти:

Час  не порожнеча! Це насиченість подіями, людськими зустрічами, спілкуванням, суспільними і природними змінами. Хід часу – зміни. Хочемо ми того чи ні, та зміни – це все Життя навколо нас. Тому ми всім бажаємо, щоб усі зміни 2019 року кожній Людині принесли лише Добро! А для цього потрібна Мудрість і Знання! Пошануймо їх! Враз, вони нам подарують Щастя?!

                                                                                                                                                                                       Ангела Ткач-Вишня.

Повідомляє: kelmenci.info Новини Кельменеччини