Воістину маленьке село, а приклад для інших —великий.
Церковну громаду цього села можна з упевненістю назвати взірцем для інших населених пунктів нашого району та й загалом України.
З ініціювали релігійні збори з надважливого для них питання — про перехід громади до Православної Церкви в Україні, показали надзвичайну згуртованість, патріотизм, культуру, активність і, головне — єдність — помислів, дій, вчинків.
Інформує: ГО “УНІА” та “Буковина Онлайн” при співпраці з газетою “Голос Краю”
Збори відбувалися у невеличкому сільському клубі, але вщент заповненому молодими та поважного віку людьми, які діяли відповідно до чинного законодавства. Відкрив зібрання староста церкви Василь Пав-люк, його ж обрали головою, а секретарем Марію Делікатну.
Поважаючи свого священика о.Федора храму Свято-Різдва Пресвятої Богородиці, надали йому першому слово.
Священик сказав, що не служитиме в храмі, якщо відбудуться зміни і просив парафіян нікуди не переходити, а залишатися в УПЦ, бо, мовляв, Православна церква в Україні є не канонічною, тому вона (ПЦУ) не приведе її прихожан у вічність…
Незважаючи на такі погрози, люди все одно пропонували о.Федору залишитися і правити тут, але як у помісній церкві України.
На великому позитиві та з оптимізмом всі слухали виступаючих односельчан, які щиро висловлювали свої думки щодо переходу під юрисдикцію Православної Церкви в Україні, наводячи переконливі аргументи:
молитися рідною мовою,
не славити в своїй церкві Путіна та Кирила,
натомість молитися за Україну, за наших захисників.
Їх намагалися зупинити 7 священиків УПЦ (МП), які приїхали до Боянчука, аби зупинити цей процес від’єднання від Росії, вкотре не приховуючи цього, як і істинного свого обличчя.
Прикро, що представники єпархії УПЦ (МП) ображали не тільки українську владу, але й священиків УПЦ (КП), а також звинувачувати парафіян у тому, що Господь карає тих людей, котрі міняють віру що, звісно, обурило православних християн.
Та, на щастя, жителі Боянчука доволі мудро, толерантно, культурно і водночас наполегливо давали зрозуміти, що вони своєї думки не поміняють, бо живуть в Україні і хочуть мати справжню Українську православну Церкву. Зрештою, вони це бажання підтвердили своїм голосуванням.
Із 168 зареєстрованих на збори, за приєднання до Православної Церкви в Україні проголосувало 177 (не всі встигли прийти до початку зборів), а проти — 8.
Як символічно, що саме напередодні Різдва Христового в селі нині — Різдво Церкви української.
Емоції людей переповнювали, вони обіймали один одного, вітаючи з величною подією, і, що проймає до глибини душі — старші люди не приховували сліз радості: « Про це так мріяли наші батьки, діди…»
Розпочинаючи збори зворушливою піснею, у виконанні церковного хору «Стоїть на горбочку в зеленім віночку тут церква, на мові чудовій, моїй українській молитва до Бога звучить…», чоловіки й жінки так прагнули цього і дочекалися.
Хай Господь і надалі буде з вами, дорога Боянчуцька церковна громадо.
- Світлана Масловська; відео: О. Панзига
Поділися з друзями