Вчені змогли жуйки отримати ДНК стародавніх людей

Ще в кінці 1980-х шведські археологи виявили на заході країни палеолітичну стоянку Хасеби Клювання (Huseby Klev), серед знахідок якій опинилося більше сотні невеликих, з ніготь, обвуглених фрагментів з помітними слідами зубів на них.

Хімічний аналіз показав, що це фрагменти берести, з яких вже стародавні мисливці-збирачі вміли отримувати дьоготь, використовуючи його як найпростіше доступне адгезивное засіб. Їх розм’якшували над вогнем і довго, ретельно жували до стану густої клейкої маси, якій додатково зміцнювали знаряддя на рукоятях.

Команда археологів з Швеції і Норвегії на чолі з Андерсом Гетерстремом (Anders Götherström) зі Стокгольмського університету досліджувала ДНК, що потрапила в такі зразки разом зі слиною. У статті, представленої в онлайн-бібліотеці препринтів bioRxiv, вчені представили аналіз отриманих даних.

Вивчивши три древніх «жуйки», автори зуміли виділити і розшифрувати ДНК всіх трьох. Вони належали трьом різним людям, двох жінок і чоловіка, дитячого і юнацького віку — від п’яти до 18 років, — хоча, судячи з відбитків на інших зразках, на стоянці Хасеби Клювання бересту жували представники всіх віків. Розшифровка геному показала, що люди ставилися до скандинавським мисливцям-збирачам, які займалися видобутком оленів на території нинішніх Швеції і Норвегії ще 8000 років тому.

Але головне — за словами авторів, ця робота вказує на нову можливість досліджувати древні народи і популяції, навіть не маючи під рукою безпосередніх останків їх представників.

   
Наука і технології