У Конятині живе славна родина Первісників. Подружжя Фелічії та Петра активно займається тваринництвом та є передовиками галузі на Путильщині.
Кожен Божий день минає в праці та клопотах, адже у фермерському господарстві «Мрія +» утримують два десятка голів ВРХ із них – 6 корів, а також 85 овець, 3 свиней, 2 коней. До справи активно долучаються доньки, син, зяті та невістка.
Поважні ґазди кажуть, що худібка завжди нагодує гуцула, позаяк тонко відчуває його турботу. Бо як то в Карпатах жити і маржину не кутати? Ця любов до господарювання закладена в генах багатьох поколінь наших жителів.
Чернівецькі пані займають чергу за сметаною
Осінь видалася погожою та лагідною, тому маржина не стоїть у стайні, а щоднини прогулюється карпатськими схилами у пошуках трави. Та як почує корівка голос господині, одразу вертає до стайні, бо тут вже чекають повні ясла сіна та соковитих яблук, гарбузів, буряків, притрушених комбікормом. За це люди отримують повнісінькі відра молока.
А щоб тваринництво було ефективним, фермери розводять корів та биків української червоно-рябої молочної породи.
– Ця худібка є цінною та неабияк продуктивною. Добовий удій молока становить 25-30 літрів, а вага самої тварини сягає до 650 кг, – розповідає Фелічія Первісник.
Щодня 6 корів господиня доїть вручну, а молоко сепарує. Отримані вершки продає у власному магазині та везе до Чернівців. Серед містян масна сметана розлітається за мить. А тамтешні пані стають у чергу за наступною порцією молочної продукції від Фелічії та щедро віддячують за якісну й екологічно чисту продукцію.
Найсмачніший овечий сир – у Стайках
З особливою турботою господарі ставляться до овечок, яких є понад 8 десятків. Білі, сиві, чорні кучеряві руна нещодавно повернулися з полонини Стайки, де провели цілісіньке літо.
Щоб вівчарство приносило дохід, ґазди розводять продуктивні породи тварин, привезені з Закарпаття та Заставнянщини. Як результат – отримують більше і молока, і м’яса, і вовни.
Літній табір для випасу худоби Стайки вже 7 років поспіль вважається найкращим на Путильщині, а сири – найсмачнішими в Карпатському регіоні. Тут є всі зручності для цілодобового перебування пастухів, охайна кухня та заватра для переробки молока. Організатором, ватагом і головним сироваром є Петро Дмитрович Первісник, який досконало знає тонкощі вівчарства.
Цього року полонинське літування тривало 5 місяців. Вдалося виготовити біля 3 тонн сирів, доглядаючи за отарою чисельністю 420 голів.
Продукція зі Стайків користується попитом серед населення. А господарі з довколишніх сіл заздалегідь домовляються про випас худоби в наступному сезоні.
Щоби людям не доводилося долати десятки кілометрів звивистих шляхів, аби придбати сир та вурду, Фелічія Георгіївна особисто привозить продукцію для реалізації на Путильський селищний ринок. До слова, вже багато років ніхто з організаторів полонин не забезпечував вільний продаж будза та вурди у торгівельних закладах краю.
Овечі сири з полонини Стайки за якістю та смаком займають третє місце в Україні. Цей факт має офіційне підтвердження. Влітку в селі Микуличин, що на Франківщині, у рамках проведення XXV Міжнародного гуцульського фестивалю в одному місці зібралася рекордна кількість ватагів. На цьому заході овечі сири зі Стайків здобули третє місце, завдяки ніжному смаку й неперевершеному аромату.
Добре знають героїв нашої публікації і виробники вовняних виробів із сусідньої Галичини. Адже у Первісників руна чисті, а овеча шерсть здорова та довга. Хоча господарі скаржаться на мізерні закупівельні ціни, проте діватися нікуди адже накопичувати вовну – то не вихід із ситуації.
Ось вам і копченості до кошика
У ФГ «Мрія +» вирощують поросят. Молодняк одразу розкуповують місцеві жителі. А вгодованих кабанчиків доводиться пускати на м’ясо.
Перед пасхальними святами господарі мають замовлення на свіже сальце, ковбаску та буженину.
Не відходячи від давніх гуцульських рецептів, Фелічія Георгіївна делікатно маринує свіжину із додаванням ароматних спецій та коптить на яблуневих дровах.
Немеханізована праця
Серед механізмів у фермерів є лише косарка. Незамінними помічниками в господарстві слугує пара коней. Інші роботи виконують вручну. Щоб забезпечити випас худоби та заготовити сіно, господарі орендують землі в місцевих жителів. Щомісяця до державної скарбниці вчасно сплачують податки.
Нині фермері готові до зустрічі з зимою. 35 тонн сіна та отави складені в оборогах та скиртах, закуплені тюки люцернової трави. Невдовзі завезуть 20 тонн жому з цукрового заводу. До корівників проведена джерельна вода.
У грудні фермерське господарство «Мрія +» відзначить перший 5-річний ювілей. А загалом Петро та Фелічія Первісники серйозно займаються тваринництвом протягом 20-ти років.
Звісно, в роботі не без труднощів. Доводиться пильнувати за якістю продукції – м’ясо та молоко мають бути свіжими, корисними та поживними. Самостійно потрібно шукати ринки збуту для виготовлених товарів. Дбайливих рук потребує і земля, яку треба підживлювати, чистити від чагарників. У фермерській справі завжди є ризик залишитися в мінусі, адже форс-мажорних ситуацій ніхто не відміняв. Скажімо, який лише вплив на господарювання мають погодні умови.
Власники кажуть, що праця, яку обрали, нелегка. Але краще працювати на своїй землі, чим їхати за кордон. Адже тут є все, необхідне для успішної діяльності, лише бажання і наполегливість – і результат не забариться.
Оксана ПОРОХ.
Повідомляє: Rayon.cv.ua Новини Путильщини