Проведення багатолюдного народного віча 3 листопада 1918 року стало яскравим прикладом споконвічного прагнення буковинців до соборності українських земель.
Ухвала Буковинського народного віча явила тогочасній Європі важливий правовий акт національно-державного самовизначення українців північної частини Буковини.
Особливої історичної ваги набуло також рішення Буковинського віча про визнання рівноправності національних меншин на території краю, чим було узагальнено давні традиції міжнаціональної народної етики, традиції толерантності, взаєморозуміння, доброзичливості між людьми різних націй і конфесій, різних мов і звичаїв буковинського краю.
Буковинське віче, як і весь історичний шлях вашого краю, сформували у світової громадськості уявлення про Буковину як успішну модель міжетнічних взаємин, яка і сьогодні є прийнятною для всієї європейської спільноти.
Відзначення цієї дати має не лише регіональне, а й загальнодержавне значення, адже національно-державне відродження новітньої доби великою мірою живиться традиціями тих наших славних попередників, які намагалися ще на початку ХХ століття реалізувати ідею єдності і соборності українських земель.
Буковина й надалі подаватиме приклад політичної, міжнаціональної та міжконфесійної згоди, толерантності та взаємоповаги, громадянського миру і суспільної злагоди. А притаманна буковинцям виваженість і мудрість буде проявлена і на сучасному етапі державотворення.
Вірю, що спільною працею ми забезпечимо розквіт Української держави, добробут українського народу.
З повагою, голова Чернівецької обласної державної адміністрації Олександр Фищук