Говорять, що кожна людина має якийсь талант, але крім нього Бог дав кожному з нас ще багато різних, характерних задатків і рис властивих лише окремому індивідууму, конкретній людині.
На жаль не кожна людина зуміла розпізнати що саме дано їй від Бога і тому йдучи за людською течією, робить те, що і всі, не думаючи, не шукаючи кращих шляхів, не пробуючи розпізнати свій ТАЛАН, те, що міг би робити краще від інших людей, що могло би приносити добро йому і оточуючим людям.
Але є люди, які знаходяться в постійному пошуку, які не лінуються і не бояться вчитись все своє життя, вони слідкують за бурхливим розвитком науки, розробкою нових технологій і постійно рухаються вперед, стараючись не бути в задніх рядах тих, хто плентається позаду, шарахаючись з краю в край і не бачачи перспективи.
Ці люди саморозвиваються, самовдосконалюються, виробляють свою лінію поведінки в житті і створюють свій невеличкий світ інтересів, до якого долучаються друзі, однодумці, прихильники, всі ті, кому подобається те, що ти робиш, чим займаєшся, що стає цікавим для багатьох людей.
Я хочу розповісти про двох таких людей, талант яких розкрився великим проявом благодійності, доброчинства, боротьбою за справедливість, бажанням постійно допомагати бідним, знедоленим, хворим, потерпілим, ображеним, малозахищеним… Вони, наче брат і сестра, обоє журналісти, благодійники, доброчинці.
Це Світлана Масловська і Олександр Панзига.
Світлана Масловська уже давно відома на Буковині особистість. Вона депутат Чернівецької обласної ради, голова районного товариства «Просвіта», член національної спілки журналістів України, лауреат літературної премії ім. І.Бажанського, ідейний засновник і активний учасник «Заставнівської волонтерської сотні», заступник головного редактора газети «Голос краю»…
Чи не забагато для однієї людини, жінки, запитаєте ви. Та ні. Для когось, хто свої посадові обов’язки ледве «тягне», це вже занадто і практично не можливо, а для неї все залюбки, бо в роботі вона горить, старається підкласти свої тендітні плечі туди, де не робиться те, що мало би робитись, бо Україна у вирі боротьби за виживання, бо наші вороги інтенсивно ведуть інформаційну війну проти нас, проти того, щоби Україна відродилася як самостійна, суверенна держава.
Тому в час гарячої фази подій на сході, не АТО, не ООС, а підлої інтервенції путінських агресорів, які застосовують всі види гібридної війни, інформаційна війна є самою небезпечною зброєю ворога. Бо через засоби масової інформації, особливо телебачення, радіо, соціальні мережі інтернету пропагандистська отрута, дуже вишукано подається в різних формах, де брехня впереміжку з перекрученими фактами досягає свідомості непідготовлених людей і сіє в них зневіру. Так діяли фашисти вустами Гебельса, так, але із застосуванням сучасних технологій, діють путінські агресори.
Розуміючи небезпеку інформаційної війни, Світлана Масловська на різних рівнях розвінчує брехливу ідеологію «руского міра» і достукується до свідомості тих українців, які свідомо, чи несвідомо працюють на наших ворогів. Вона активна на всіх напрямках своєї діяльності. Про роботу цієї жінки можна багато чого розповідати, але краще буде якщо переглянути відео в якому це висвітлено на сайтах громадської організації «УНІА» – «Заставна сьогодні» та «Буковина онлайн». А засновником і керівником цієї організації є Панзига Олександр Васильович.
Олександра Панзигу життя кидало з виру у вир, та він не здавався, боровся, борсаючись шукав своє покликання, свій талант і перепробувавши багато професійних напрямків професійної діяльності, часто протилежних… став журналістом, точніше відео журналістом.
За короткий період він пройшов шлях від простого користувача соціальних мереж, до голови громадської організації «УНІА» (Український незалежний інформаційний Альянс). Ця організація має широку мережу користувачів. Створений ним сайт «Заставна сьогодні» набирає все більше прихильників, бо оперативно і професійно висвітлює всі важливі події нашого краю.
Дехто називає його «Акулою пера», а інші «Золотою рибкою», бо він, як кожен журналіст старається поскоріше висвітлити новини, буквально через пару годин після події подає опрацьований відеоматеріал.
Своїми публікаціями нажив собі багато друзів, бо його матеріали допомагають людям вирішити наявні проблеми, є правда і незадоволені, кого покритикував, чи висвітлив якесь порушення, адже це не всім подобається, та в цілому сайт набуває популярності серед користувачів соціальних мереж, бо це дзеркало в якому оперативно і цікаво відображаються події нашого життя.
Але це не лише новини. Когось цікавлять лише інформативні публікації про події, та є люди які зазнавши біди і відчувши на собі скруту і безвихідь, читають і такі публікації: – «Увага! 2-річний хлопчик потребує допомоги». «Терміново! Допоможіть врятувати життя жителю Заставнівщини». «Увага! Терміново потрібна допомога Оксані Кашталян».
Таких відеозвернень було десятки і виявляється, що багато людей, не лише з України, але із зарубіжжя, відгукуються проявляючи добродійність. Завдяки цим публікаціям, на персональні картки людей поступило біля 6- ти мільйонів гривень, завдяки яким вони вилікувались, пройшли курс реабілітації за що висловлюють щиру вдячність доброчинцям, колективу ГО «УНІА», які наче Ангели добра знайшли шлях як можна допомогти стражденним людям.
Автор: Юрій Кушнір